Доброї години , дорогий читачу. Всі ми знаємо , що переосмислення для людини приходить лише тоді ,коли вона щось втрачає. Для когось це крок який його змінить, а хтось повернеться на старт після фінішу.
З такими думками я почав переосмилення свого існування. А хоч раз думав , скільки часу ти витрачаєш на справи, які не приведуть тебе до мети твого буття?Либонь кожен крок , який би ти перенаправив у вірне русло, збудував би для тебе вірну стежку для твого майбутнього життя.
Віднедавна я зрозумів, що готовий на перший крок. Я відмовився від …..від того самого, що не давало мені йти далі. Можливо ти вважаєш , що це замалий поштовх , задля зміни свого життя…..але подумай. Невже ти зробив більше ніж я?Невже твоє читання зараз є хоча б на мілідолю рівною моєму старанню?
Віднедавна я почав згадувати дитинство….Не через спогади, чи бажання туди повернутись. Через наявність понадвеликої кількості вільного часу. Це лише в мене?Лише я відчуваю гіперпосилення слуху, збільшення часу звучаня своїх думок при тривалій самотності...вони не зупиняються…. Я завжди вважав, що це дає мені можливість спілкування в самотності...з собою.
Йшов перший день без ….. Почуваюся задоволеним собою. Я сам з цим покінчив.
Я позбавив себе страждань, які вона мені дарувала. Я впевнений, що більше не повернусь. Мої очі більше не будуть червоні від сліз, котрі накопичились від годин споглядання . Я більше не завдам болю.
Треба мислити, щось придумать, щось додати до свого життя аби пустота в середині повільно не перетворюється в гігантську безодню. Але ж ні..я знову це відчуваю...дивлюсь в очі іншої……..і бачу себе…….тим же, ким був раніше…
Чи не час подорослішати, навчитись на помилках , і вирішити їх радикально, від самого осереддя- від себе.
23.01.2015