В кишенi був квиток... Лiна Костенко

Светлана Груздева
               
Оригінал


В кишені був квиток. А снігу по коліна.
Ходжу на лижах майже як пінгвін.
Але вдесяте падаю з трампліна.
Ідея фікс - узяти цей трамплін!

Він був крутий, він був гора горою,
він був магніт, котрий мене притяг.
І те, що зранку починалось грою,
під вечір стало справою життя.

Узять трамплін! І з'їхати, як Сольвейг.
Як з крижаними крилами Ікар.
Для себе. Для снігів оцих. Для сосен.
Для того, щоби страх не виникав.

Розбитися. Згоріть, мов єретичка.
В огні ангін ковтати анальгін.
Підожде час. Підожде електричка.
Підожде потяг. Я візьму трамплін!

І я взяла. Була цим вельми горда.
У хуртовини виграла парі.
Є строга радість - взять трамплін рекордний.
Без публіки. Без премій. Без жюрі.


Переклад з української Світлани Груздєвої


В кармане был билет. А снегу по колена.
Хожу на лыжах – ну, почти пингвин…
Но раз десятый – на бок, неизменно.
Идея фикс – преодолеть трамплин!

Он был крутым, он был – гора горою,
Он был магнитом: притянул – держись!
И что с утра казалось мне игрою,
Под вечер оказалось: это – Жизнь.

Взять тот трамплин и съехать, словно Сольвейг,
Как с ледяными крыльями Икар.
Для всех снегов. И для себя. Для сосен.
Чтоб страх во мне уже не возникал.

Разбиться. И сгореть, как еретичка.
В огне ангин мусолить анальгин.
Пусть время подождёт и электричка.
И даже поезд. Я возьму трамплин!

И я взяла. Была я этим гордой.
У вьюги отыграла я пари.
Строга та радость: взять трамплин рекордный.
Без публики. Без премий. Без жюри.


Фото Лины К., 1950
Коллаж мой