Під малиново-срібним небосхилом
Встає з перини сонечко зимове.
Тримаючись за дуб, мов за перила,
Ліниво піднімається нагору.
На верхній поверх - там його палати!
Осрібнені мереживні сніжинки
З ним полонез зібрались танцювати
І одяглися в біле всіх відтінків:
Пурпурно-біле, біло-смарагдове,
Бузково-біле, срібно-посивіле...
Тож на забаву сонечко лілове
Вдягло серпанок білий-білий-білий!
Воно шляхетно котиться по залу,
По блідо-бірюзовому паркету.
Воно - зимового окраса балу!
Всі мінестрелі шлють йому сонети.