Ірина Косенкова –стихи.ру.
У кОмині стогне стара Завірюха,
їй хочеться трішки людського тепла…
То двері трясе, то в віконце постука,
то вечором темним прилипне до скла.
Пустіть мене в хату – Завію-сиву-у-ую!
Невже пошкодуєте трішки тепла?
Зігрійте ви душу мою крижану-у-ую!
Мене закувала у холод Зима.
У темряві холодом плечі обвіє…
То кинеться в ноги – іти не дає.
Намете змете і у небо підніме,
сніжинками вмиє обличчя своє.
І злиться: - у сутінках хустку згубила.
і вітер розвіяв волосся її.
Дерева засніжила, хати укрила,
завила у полі на всі голоси.
Січень, 2016р.
http...www.stihi.ru.2015.04.12.6519ht