На крилах мрій лечу до тебе
У давню ту, квітучую весну,
Злітала чайкою у небо,
Так ніжно ти кохав мене одну.
В твоїй любові розквітала,
Й сама була, як той квітучій сад,
Бо серце ще тоді не знало,
Гірких образ, болючих, підлих зрад.
Тоді ще ніжилась в любові,
У пестощах твоїх ласкавих слів,
Не знала, що з бідою в змові
Шлях доленосний щастя в прірву вів.
Все відболіло, промайнуло,
Кохання, дивно... чи колись й було?..
Лиш мрія інколи минулим
Натішиться, утре сльозу крилом.