Вже вмирає Україна, нема слави, волі
Вже з нас браття-українці, посміялась доля.
Ми отримали країну – в Європі найбільшу.
Все ми мали, щоб жилося не гірше за інших
Та заклало наші вуха, роса виїсть очі,
Бо зганьбила Україна честь свою дівочу.
Ми поклали душу й тіло, але де ж свобода?
Лиш сидить Саакашвілі – той, що кум урода!
Від козацтва залишились вуса й вишиванки
Віру знищують дідівську кляті уніати
Смуту принесли криваву ми до свого дому
Панувати ж українцям не дають нікому.
Лиш жиди й американці роблять, що захочуть
А нас мають за худобу за свою робочу.
Це якщо всміхнеться доля – чимчикуй до каси.
А у іншому випадку – на гарматне м’ясо
Посміхається Обама, а жидва радіє,
Що стріляє брат у брата. Матінка ж сивіє.
Від Донецька і Луганська до синів карпатських.
Треба русам-українцям разом підійматись
Показати вороженькам – ми з одного роду
Лиш тоді всміхнеться воля, доля та свобода