На http://www.stihi.ru/2016/01/22/347
Эмме
Мы тонули в любовных томленьях...
И никто не сумел нас спасти,
нашу верность прервать и стремленье
неразлучно по жизни идти.
Как мгновенье, к рассвету взлетела
Наша первая брачная ночь,
То любовь вдохновляла нас смело
И в полёт поднимала шальной.
В светлой памяти, словно подарок,
Поцелуй нежно-трепетных губ,
Был он сладок и страстен, и жарок.
И поныне мне дорог и люб.
Мы тонули в любви негасимой,
Но на берег сумели взойти,
Нежной верностью рядом хранимы.
Нас судьба сберегает в пути.
22.01.2016
Еммі
Ми топились в озерах кохання…
Врятувати ніхто нас не зміг,
Та ніякі, ніякі благання,
Не затримали часу забіг.
Наче мить перша ніч пролетіла,
Зустрічала світанок вона,
Мов птахи відчували ми крила,
Нас любов до небес підняла.
В нашій пам'яті наче дарунок,
Твоїх ніжних закоханих губ,
Той смачний, наче мед поцілунок,
Бути поруч, завжди без розлук.
Ми топились в озерах кохання,
Нам вдалося на берег зійти,
Залишитися поруч принаймні,
Нам вдалося чуття зберегти…