Пророста та троянда в серці.
Це ж ти, пам'ятаєш, насіяв?
Увійшов, оминувши ті дверці,
Звідки біль мій вразливий віяв.
Звідки тиша лунала криком,
Звідки пристрасть ставала страстями.
А ти був ніби змовником,
Долаючи їх почуттями.
Відтепер я тамую подих:
Ми - доля між двома життями.
Ми - кохання чистої вроди.
Я твоя. І ти мій.
До нестями.
29-30.01.2016