В цей час тебе вітаю я, руда!
І чується вже музика сумна
Твоїх дощів й пожовклого листа.
І відчуття: шляху назад нема.
Ти прикінчила літо голіруч
Ні сумніваючись ні миті.
І вже не гріє сонця луч,
І все в твоєму оксамиті.
Тебе я вже давно чекала,
І щоб з тобою не здуріти,
Речі свої усі я склала...
Бувай, руда!
Мені з птахами час летіти.