***
Котилося сонце над лісом,
Проміння останнє лило,
І пахла духм'яним покісом
Стежина, що бігла в село.
Над річкою в шовкових травах,
Туман вже вечірній сідав,
Мальки вигравали в заплавах
Та пар над водою вставав.
Сюрчали вечірні музики,
І мліла ще тепла земля,
А місяць, як батько, всіх кликав,
Щоб сходилась вкупу сім'я...
***