Пеленою застигла печаль на вікні.
Якби я могла бути з тобою відверта,
Я б сказала, що поразка - це половина війни.
Я б очі свої похмуро схилила.
І втому руками до себе притягла.
Як той монумент її становила.
Я втомі сили свої віддала.
І що ж то за втома?
Душею болію чи голова вже не та?
Здається встаю і вмить заснути волію.
На світ підглядаю, як ніби зі сна.