Облітає цвіт з калини
І в природі благодать.
Та тихіше пісня лине,
Бо, не довго вже, співать!
Весен цвіт, зійшов за обрій,
Літа одійшли жнива…
Осінь, кажуть люди добрі,
Не весела вже бува…
Лише спогадам зітхаю,
Все найкраще я згадав…
Цвіт калини облітає,
В наших скронях осіда.
Не забув кохання стежки,
Солов`їниї гаї…
Та й тепер, мене бентежать
Очі лагідні твої!
До останьої хвилини,
Пам`ятаю не з проста
Як горіли, мов калина,
Молоді твої вуста.