О, сестро моя, я с східного краю
До тебе на захід серцем гукаю.
Хоч слово скажи ти, люба, мені,
Душею своєю зву тебе в дні,
Що чорними стали в крАї мойому,
Та ти не повинна, сестро, у цьому,
Бо серце твоє так само болить.
Де доля синів, синів наших мчить?
Я рада за тебе, як всі живі,
Неясно, за кого б'ються вони.
Народ, наша влада, не зрозуміть...
Ні в кого душа за нас не болить!