Я мабуть дивний
не вірю всім
Злегка вульгарний
як крейда стін
Я чемний до людей
хоч егоїст
В душі я чорт
й душа у повний зріст
Ні я не ангел
такого не скажу
Не можу пити воду
побачивши іржу
Брехати научився
щоб боляче не було
В життя я забруднився
і серце все відчуло
Та щоб не сталось
ніяких змін не буде
Життя в приціл сміялось
зробивши постріл в груди
Птахів всіх відпускаю
на волю в небеса
І клітку їм лишаю
не вірю в чудеса
Я мабуть дивний...