в дьма

Ирина Маляренко
її нестерпні слова, що врізались в вуха
я слухав її, та навіщо слухав?
я чекав на неї, начебто сподівався
вона грала мною. тільки я не грався

і вона була відьмою: відала, чарувала
варила зілля, поїла мене, тікала
а я молив її, щоб просто поцілувала
та вона на світі не мене чекала