Тобі здається я холодна, я крижана, як лід. Скала!
Насправді ж я така глибока, що моя душа немає дна.
Навіщо тобі мої руїни? Мої безпечні кораблі?
Тримайся берегу! Віднині, я тобі ніхто і ти мені.
Безумне море розіб'є, розкине.
Відкине вдаль твої світи.
Моя земля навіки згине.
Та будуть жити кораблі.
Вітрила сильні, буйні крила!
Лише поглянь, яка краса!
Морські глибини тобі відкрила.
Та ти осліп! А я пливла.
Кричало море: "Повертайся!"
Кричало небо: "Озирнись!"
Та горизонт волав: " Тримайся..."
Сліпі не побачать твоїх облич.