I. Косенкова. Незабудка - с белорус

Лариса Геращенко
Ірина Косенкова-стихи.ру
http://www.stihi.ru/2015/04/17/10984

Бабуля колись мені казку казала:
«На березі річки дівчина гуляла,
соломою сонце в косі пломеніло,
гарячеє серце коханням боліло.

Хто плакать примусив балкитнії очі?
Хто в душу пробрався під покривом ночі?
Коханням безрадісним серця торкнувся,
на гіркії сльози жорстоко всміхнувся?

В студеній водиці хотіла сховатись,
у річечці рідній з бідою прощатись…

Та вербонька-ласка їй стан обіймала,
у річку дівчину вона не пускала:
«Постій! Почекай! Життя своє згубиш!
Хорошого хлопця іще ти полюбиш.

І річка дівчину прийнять не хотіла,-
так радісно сонце у ній блискотіло.
Блакитними хвилями коси обмила,
і в квітку дівчиноньку перетворила.»

Коханням вирує блакить незабудки…
Стискається серце від спогадів смутком.
Нехай же коханий коханій всміхнеться,
Луною у серці її відіб’ється…
***********************************************
Січень, 2016р.