Багато бачив зустрічей-прощань
Старий ліхтар в чавуннім обладунку.
В його блідих, примружених очах
Відбилося чекання.
Звично, лунко
Прокотиться пероном:"Прощав-а-а-й!"
Заглушиться динаміком вокзальним.
І хтось у натовпі не стримає ридань,
Хтось радісно зітхне: "Усе позаду..."
Юрба зміняється у вічній суєті,
А він нестиме далі службу ревно,
Щоб людям дати світло в темноті,
Хоч душі у людей бувають темні.
2014-04.02.2016 р.