Тату

тату, ти тут?
шепіт, шурхіт.
з ліжка до ліжка
блукає сон.
а я, крадучись,
дерусь на горище -
спомину звалище, -
так ти ближче,
так ти ближче,
так ти ближче,
святий, віщий,
як тебе звали ще? -
Ольже, отче,
щемить, татоньку,
щипле очі
світу світло.
як остогидло
щулитись в пошуках
сенсу бути.
рідна темрява.
в ній все чути:
це рідина
по моїх судинах -
чорно-червона суть - твоя.
тату, ну хто ж це такий - я?
та-ту-ну-хто-я?!
за що я, нащо?
поряд - чуваю - дитина,
згорнута у клубочок,
спить собі і муркоче
на безприхильних колінах
мертвої метагалактики.
торжество дуалізму й меж.
буття - на боці
німої практики -
теорією ж
насмерть не заб'єш.
як
ця присутність
мені
болить.
ця тут-проявленість,
ця
відірваність,
ця
розщепленість,
бути віднятою від лона.
тату, боляче тіло тягти.
тату, боляче, тату, лячно,
тату, глянь, це мої шляхи,
тату, мої шляхи порожні
до переможного "вже не дихає"
з диким свистом стискає судома.
як же я хочу додому, тату.
як же я хочу додому, тату.
як же я хочу додому.


Рецензии