Я ніколи не бачила нічого поганого у власній самотності.
Мені подобалось блукати сонним містом з плеєром у кишені та з навушниками у вухах. Музика додає яскраві відтінки у моє життя. Вона завжди зі мною поруч: коли я їду в переповненому автобусі, коли мені сумно і весело. Навіть без електронних засобів, я можу відтворювати її в своїй голові. Я насолоджуюсь самотністю: подорожую наодинці, читаю книги, ходжу гуляти містом. Зі мною завжди мої супутники, які ніколи не дадуть нудьгувати: думки, книги та музика. Я можу годинами проводити у бібліотеці та книгарнях. Для мене ці місця, як для голодного хліб, як для віруючих - церква. Саме там моя душа і тіло знаходять спокій. Адже що може бути краще, ніж аромат книг? Коли береш до рук стару книгу, яка стоїть на поличці вже багато років і розкриваєш її, то вдихаєш аромат минулого, нездійсненних мрій, сподівань, розбитих надій. Я ніби пронизуюсь кожним рядком і вбираю все до останньої нитки, розбираю до молекул кожну фразу, кожне слово.
Іноді здається, що я сама є головна героїня якогось бестселеру. Але інколи бувають моменти, коли сумно бути єдиним персонажем у своїй книзі Життя.