Юдо

Олись Лапковский
Не дозволяй собі мріяти!
Мрія тебе збожеволить.
Схопить за арфову жилу.
Витягне ноту таку,
що розлетиться на хвилі,
піною вдарить у скелю,
і на стеблині пісні
квітка безсило зів'яне,
наче ослабла струна.

Бачу тебе, Андромедо.
Кров на твоїх зап’ястях,
цепи стриножать ноги.

Чудо до тебе плине.

Ні, не заплющуй очі.

О, не гадай про Персея…