Заворожена йду до тебе,
Де-не-де музика луна,
Я з тобою, немов так треба,
Я з тобою, і повна луна…
Я не знаю навіщо и нащо!
Як у мареві небокрай…
Я з тобою лише на краще,
Вгору йду, або небу край!
Край дороги струнка тополя,
Дзвоном б’ється тонка струна,
В римі серця, немов би двоє,
В римі серця, немов одна…
Заворожено йду до тебе,
А за обрієм неба край,
І неначе усе здається,
Хтось шепоче –
Неполишай…
Знову вдома і все звичайне,
Тільки б’ється тонка струна,
Заворожено, в римі серця,
Тільки подумки
Кажеш «да»…