Волошковi очi

Юрий Остин
У лихі морозні ночі
Січня сірого тюрму
Волошкові світлі очі
Нишком дивляться в пітьму.

Щось бракує та замало...
І в минуле серце хоче -
Бо життя нове настало,
Вже доросле, вже жіноче.

А у серпні пахне жито -
Відчуваєш запах літа
Та весняних першоцвітів.
Сонцем милим знов зігріта,
В білу блузку гарно вдіта,
І в алеї жовтих квітів,
Мов здіймаєшся угору
В цю чудову літню пОру.

У лихі морозні ночі
Січня сірого тюрму
Волошково-сині очі
Сумно дивляться в пітьму.

січень-лютий 2016