Все, що між нами -
Сонце і трошки Місяця.
Сплетені зміями,
Твої кучерики бісяться.
Вітер гойдає гілки-
З руж розлітаються трутні.
Падають в трави жінки,
З хіттю зриваючи сукні.
Позакидай їх у кошик,
Голі тіла – погано.
Щоб заробити грошей-
висуши під диваном.
Я не така висока,
Я не така пречиста,
Ружі стікають соком,
І заливають місто.
Що тобі буде, брате,
Як не знайдеш, де брати?
Ліс на жінок багатий
Йди і збирай в мішок!
Хто нам з тобою судді,
Хто катувати буде?
Якщо замість ляльок-вуду,
Ми назбираєм зірок?
Полем блукає птаха,
і крик її ехом диким.
Вона, як і я, невдаха,
Шукає, кого б убити.
В полі один – не воїн.
В полі один - це військо.
Птаха, що любить волю,
Полює, немов вовчисько
Все, що між нами, друже-
Ріки та мірні колби.
Я позриваю ружі,
Й порозкидаю бомби.
В небо злетять надімною
твої нагі коханки .
Тепер ти завжди з журбою
Будеш стрічати ранки.
Будеш збирати груші,
Камеді влітку лизати.
Вашим розпустним душам
Ночами потрібно спати.
Все, що між нами - нічого.
А більше ж бо і не треба.
Заради усього святого!
Зрада- це не для тебе.