Iмла...

Александр Веремчук
Моє життя, спокутала імла,
Пробралася смуток, в зачерствілу душу,
Ну а троянда все ж, цвіте як і цвіла,
Я пам'ятаю все, хоча забути мушу.

Не хочу я, хоча забути мушу,
Таке траплялося зі мною, вже не раз,
Ніхто не може зрозуміти душу,
Яка гадає, що на все свій час...