Заколихує зима колисковими снігами,
Сумом думки сповива, в небі ранніми зірками.
І невпевнені думки пропливають безтурботно,
Хмарок білих пелюстки кличуть в літечко курортне.
Заворожить місяць враз і блідими промінцями
Розмалює всі дахи жовто-синіми вінцями.
Надвечірній вітерець заграЄ з верби гілками,
А вночі сил набере та й розвіється піснями...
Чи то з сумом, як гусляр із сумОю за плечима,
То, вмить ніжне заведе, наче весняна пташина
Заколихує зима, обіймає диво-снами,
Сніжним - душу зігріва, зірковими килимами..