Марно... примарне

Тайный Альков
Ти шепочеш : "коханий, ніжний, любий",
Тільки серце тендітне тріпоче в грудях:
Він чужий і ніколи твоїм не буде,
Ти попалась до нього в тенети, голУба.
Він міняє жінок, як міня перчатки,
Щоб відчути себе не чмом, а мачо,
Віддаєшся йому... вся, без остатку,
Хоч для нього... ти - лиш "трофей" на удачу.
........................
Це пройде, і затихнуть в душі страждання,
Пересилиш себе і будеш жити,
Тільки от, як зустрінеться справжнє кохання,
То чи зможеш йому знову душу відкрити?