Так противно і осоружно,
Як фальшивить людина близька.
Де ж поділись кохання/дружба?
І взялася де туга така?
Лицеміру непросто вірить,
Особливо, коли це друг,
Бо нещирість його гірше звіра,
Що кусає, як їсть із рук.
Це не жарти, а дійсність сувора,
Що навчає палити мости,
Ну а потім до іншого знову
Без страхУ, ще довіру знайти.