Гострими лезами затисла болюча правда
живі матерії.
Знайти шлях щоб вирватись або втекти,
мабуть ніяк не можна.
Марно до серця носити спокій на світанку
і прикладати ліки,
воно надовго залишиться порожнім.
Всередині беззахисні дельфіни невпинно
об лід б’ються,намагаючись
розбити перешкоди для виходу.
З пошкодженими вщент легенями,
майже не живуть.
А ти пропонуєш повільно дихати.
Скільки їх задумливих пройшло поряд,
але так і не прикрили рану.
Я думала ти зумієш мене врятувати,
але ти натомість болюче ранив.