Ми переплетені
нитками
вербами
косами
Із давніх-давен, коли ще гуляли босими
Крізь тисячі літ, де весни ще абрикосовим
пахли цвітінням й
бджолами
джмелями
осами
Ми підіймались
сходами
гілками
горами
Та завжди стрічались, якими б не були хворими
І завжди дивились назад очима прозорими
Щоб все пригадати
і серцем
і духом
і порами
Ми говорили крізь браму
доріг
словників
культур
Писали листи, лишаючи без коректур
Збирались на літній каштаново-храмовий мур
Нехай береже вас
Лютер
Нехай береже
Амур