Не вігукнутися на те, що «в стіл».
Все оприлюднене – лише пуста бравада.
Вважати можеш, що тупий дебіл,
Маніпулюючий пустих словес парадом.
Вігородилась рвом і частоколом,
Міст вперто піднятий до кованих воріт.
В надійних латах відчуваюсь голим,
Не тільки очі, розум заливає піт.
«Що з того, що...» - пароль лише для тебе,
Тобі ж ні в нім, а ні в мені потреби
Нема, ніколи не було, й не буде.
Не ідеальний, як і інші люди.