Ніколи не думав,та й не гадав
Що так нас обдурять,моя Україно,
Тебе назавжди і навік покохав
Хоча у душі-вже так наболіло.
О,босе наш клятий,бо так я гадаю
Тебе вибирали,а ти розвалив
Спинися,подумай,тебе я благаю,
Велику помилку-це жах,ти зробив.
Не вже ти сказився,схаменися,почуй
Бо сонце сіяє сріблясто і гріє
Пліч-о-пліч панове,з народом курсуй
Зроби,щоб до нас повернулась надія.
О,Боже,народе,я знову згадав
Сімнадцять пройшло вже,та я не помітив
Зроби вже сьогодні,бо час показав
Щоб завтра раділи й всміхалися діти.
А нині проміння увірвалось до хати
Країно,моя,не вклікай-піднімись,
Бо хоче вже з ранку всміхатися мати
Хоч сон їй о боже,поганий приснивсь.
Ніколи не думав,та й не гадав
Що буду таке я сьогодні писати
Та доля така-мабуть бог приказав
Навіки країну,я буду кохати.
10.05.2001р.