Запах вереска... Из Шона Маклеха Патрика

Светлана Груздева
                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2015/12/02/1224
                Спасибо за оригинал, Шон!



До умопомрачения тот сад
Ирландский, тот, что врос корнями в пропасть,
Глухим дольменом* нависает над
И будущим, и прошлым…эти тропы,
Что над обрывом, всех зовут подряд,
Особенно детей, на виноград,
На груши…путник, отдохни хотя б,
Послушай ветра стон и бормотанье,
Холодный камень прислони ко лбу.
Ты знал лишь пораженья и борьбу.
И моря шум, и чаек причитанье.
Ещё успеешь ты испить воды,
Болотами идти неслышным шагом,
Во мгле ночной растаять, словно дым,
Прилечь под вереском иль вербой молодою,
С землёю слившись, в глубину нырнуть
Пригорка старого, где тихо спят,
Прозрачны, призраки сынов Богини Дану
В безмолвном ожиданьи…

* - Дольмены - огромные плоские каменные плиты,
четыре из которых установлены вертикально
и перекрыты сверху пятой плитой(из Википедии)


Оригинал:


Старий ірландський божевільний сад
Коріннями вростає в порожнечу,
Глухим дольменом нависає над
Минулим та майбутнім, і малечу
Журливо кличе на грушкИ і виноград.
Ти не втомився? Відпочинь хоча б,
Послухай вітру стогін, осені журбу,
Торкнись долонею холодного каміння
Ти знав лише поразки й боротьбу,
Чув моря шум і чайок голосіння,
Тепер спочинь – ще встигнеш випити води,
Піти болотами нечутною ходою,
Розтанути у гіркоті нічної мли,
Лягти під вересом чи під вербою молодою,
Землею стати чи пірнути в глибину
Старого пагорбу, де тихо сплять
Прозорі привиди синів Богині Дану
Чекаючи…