Онуку на укр. яз

Любонька
Чом скорочую, не знаю,
Мамі й татові роки'.
Їх по-свому я кохаю,
Та роблю' все навпаки.
"Йди до дому!" - я не чую,
І уроки я не вчу,
В ду'мках корабель майструю,
В нім у космос полечу'.
Там пришельців я побачу
І помацаю зірки'...
По'тім вже решу задачу.
Від навчання не втікти!
Поміркую, що зробити,
Як добратись до планет,
Щоби в школу не ходити,
Й так все знає інтернет.
Зо'всім я - не розбишака,
Я б і слухатись хотів,
Ось би був в мене собака,
З ним би я науку вчив.


19.02.16р.