Хворіють всі.
Хворіють всі.
І навіть ті, хто має свіжий вигляд обличчя,
ховає під килимом в склянках пігулки гіркі.
Вони непритомніють не від того,
що безпорадність спустошила пошкоджене серце,
а просто щоб не відчувати себе бридким.
Хворіють всі.
У них під очима овальні синці і помаранчеві
руки та нігті.
Мабуть вони аж занадто сильні, щоб стояти
під дощем байдужості,
коли треба чим швидше бігти.
Хворіють всі.
Так забивають в груди мідні цвяхи на совість,
а потім благають щоб вправили мізки.
У їхніх кімнатах кілька днів не викидали сміття,
під диваном не тільки неношений одяг,
там поховані мрії і коротка записка.