"Сину, мій миленький"-промовляла мати
І начала вона тихо Господа благати
Боже я прошу тебе, збережи дитину,
Нехай живе довго і щасливо.
Син сказав матусі
Не плач, не журися треба ж комусь йти і захищати Батьківщину.
Дні за днями летіли швидко
А мати не чула жодної новини.
Та знову стала Господа просити
"А тут їй подзвонили і сказали..., вашого сина ховають нині"
Мати більше не хотіла жити,
Бо більше син не повернеться і не скаже "Мамо, є заради кого жити".