Чому кохання зле, підступне?
Чому поганий настрій у мені?
Здається, спогад плине по воді
Та я дивлюсь все на зірки.
І згадую: цвіли сади,
Повітря пахло солодом, медами.
Цілунки ніжні завсіди
П’янили ароматом тютюни.
Тоді-то закохався назавжди,
У слід кричав я: «Підожди!»
Не слухала, пішла собі,
Ген зникла тінь у темноті.
…Хто спонукав цьому розриву?
Чому пішла ти у тіні?
Ні, не кочуся я у прірву,
На осуд людям і тобі.
Живу життям. Подячний я совіту
Батькам, Шевченківському «Заповіту»:
Схоронив тебе, із колін устав,
Кайдани свої навіки порвав…
М.Жарновський 14.05.2009р.