Що я роблю в твоєму лісі?
Спіткнулася об блудний камінь.
Як дістатись геть
І подолати чари нещирих слів,
Що зачепились об гілки дерев?
Ось твого терену болючі хащі,
А тут – галявина у вранішньому сяйві,
Де всі слова, зітхання й болі зайві,
Де я з твоїх очей
П’ю воду, як з пречистої криниці,
І де розбризкані, як кров в траві, суниці
Так солодко смакують...