"Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають.
Замість пива праведную
Кров із ребер точать.
Просвітити, кажуть, хочуть
Материні очі
Современними огнями.
Повести за віком,
За німцями, недоріку,
Сліпую каліку."
Почитаем, прославляем,
Пророком считаем.
Изучением, толкованием,
Твори разбираем.
Изучаем и толкуем.
А ума не маем.
Вновь страну в кровавый омут,
С головой кидаем.
Рідні діти України,
Краще клятих ляхів,
Свою землю распинают,
Зло несуть до хати.
В кожну хату,злидні вводять,
Діток обирають,
Очи кровью налилися,
Земли деребанять.
Продадут родную землю,
Холоп вновь родится.
А свобода Украине,
Будет только сниться.
За основу стиха, взят пророческий стих Т.Г.Шевченко.