Любов мою, не треба розуміти
(хоч зображаю я її словами),
Вона, у слові прагне залишити
те, що у слід розвіялось за снами.
Вона, лиш слову довіряє сповідь,
суть невловимо-зримо розкриває
й, в невимушено-змушеній розмові,
в розчуленості, сили набирає.
(ХТ 4.03.2016)