Мила моя, Мила
Гриву у коня,
Коси розпустила,
Підтикнув вбрання
Брала чисту воду,
Бавила ріка,
Бо дівочу вроду
Бачитимуть віка.
Бо в краплині кожній,
Є все що було:
Чи то дні тривожні,
Чи гуля село...
Жаль читать не змозі,
Мабуть, що гріхи,
Може чиїсь сльози
Хоронять роки...
Мила гриву Мила
Та вплела вінок,
Зваблива, вродлива,
Власниця думок...
П.В.М. 3.03.2016г.