Безперечно, я програла між нами війну
що затягнулась до третьої осені,
яка двічі втратила свою ціну
як і наші з тобою відносини.
І мертвим відлунням у нашій квартирі
ще досі твій голос лунає,
ми вже не ті кохання пасажири,
тебе тут нічого вже не тримає.
І тихо спускаюсь по стіні страждання,
від пекучого болю зліва.
Шкода,що дописане наше оповідання,
бо у твоєму серці живе інша діва.
І вибач за все, то моя провина
як кричала, що вільною маю бути
я просто з тобою як маленька дитина
якій все тяжче тебе забути.