Ти пам'ятаєшь її очі....
Сміх,що чув завжди.
Вона любила все, що хочеш,
Та дарувала світ тобі...
Ти пам'ятаешь її ніжність,
Як співала по ночах...
Така незайманая світлість,
Що проникала навіть в снах.
Ти пам'ятаєшь її мову,
Вона чарувала так тебе....
І поверталася знову,
Ніщо без тебе не мине!
Ти пам'ятаєшь іі погляд,
Вона по-справжньому жила...
Та все, на жаль, уже не поряд,
Життєва мить з нею прошла.
Ти пам'ятаєшь все, що було,
Що сталося, чому її нема?
Вона можливо все забула...
Та життя нове знайшла?
Та все ж ти пам'ятаєшь,
Для тебе вона особливою була.
І завжди ти її впізнаєшь,
Хоч вона давно пішла...