Луганський Український музично-драматичний наш театр!
Я думаю, що кожний його від усього серця любить!
А ти чому мовчиш? Хоч раз на будь-якій виставі побував ти?
Ніхто після спектаклю з порожнім серцем не пішов, не лишивсь байдужим!
Був тисяча дев’ятсот сорок перший рік, 12 серпня –
Саме тоді театр розпочав свою діяльність.
Ішла війна Велика Вітчизняна – і нестерпні
Були бої за визволення Батьківщини. І нагальність
Утворення театру продиктована лихим воєнним часом –
Щоб глядачів артисти підбадьорити могли в таку годину.
І навіть потім, наш славетний Ленінград, коли був у блокаді,
Тамтешні музиканти підтримували мешканців, граючи музику.
З тих пір пройшло вже сімдесят чотири роки…
Я радий бачити всіх знову в 75-му сезоні!
Тепер театр зветься Український музично-драматичний театр на Оборонній,
У назві нашого театру значиться і вулиця – як у Москві – театр на Малій Бронній!
Ідемо ми сьогодні на спектакль – масивні старовинні дерев'яні двері,
Адміністратор нас і білетери шанобливо зустрічають,
Програмку можемо придбати, фотографії, буклети…
Окрема розповідь про кожного з артистів, що з душею грають!
Мої улюблені народні і заслужені артисти!
І зовсім молоді талановиті хлопці та дівчата!
Хотів про кожного я написати особисто,
Але це буде вже не вірш, поема ціла, щоб помістити всі слова подяки!
Дев'яте травня – і на вході майорить Червоний Прапор Перемоги,
Орден Великої Вітчизняної війни ми бачимо по центру вестибюля,
Червоний Стяг від нього простирається по обидва боки,
Горить імпровізований вогонь – що навіває спогади нам про часи минулі!
Моя порада глядачеві: завітати також і на другий поверх.
Тут фотографії спектаклів сорокових, п’ятдесятих, шістдесятих тощо!
Така тут атмосфера, що захоплює нам ніби подих!
Все зберегли з любов'ю (стільки праці вклали) - точно!
Мене питали неодноразово в Інтернеті:
А скільки коштує квиток в театрі на спектакль?
Обурююсь: хіба доречне запитання про ціну? Бо це мистецтво!
Не вартістю квитків, а кількістю глядацьких місць театр заробляє!
Яка б у нас і не була скрутна година,
Театр радує нас, глядачів, і часто тут аншлаги.
Новий спектакль "Кавалер троянд" - розкішні і величні реквізити!
Це стільки вкладено і праці, і наснаги!
Говориш ти мені: ну не буває, щоб усе було так гарно!
Скептично кажеш, що завжди знайдеться щось погане.
Питаю сам себе: хіба побачу, що в театрі тут погано?..
Знайшов! Погано, ні, це просто сумно, що не подивимось старі вистави...
Але, на щастя, помиляюсь я! "Сватання на Гончарівці" –
Так, саме той спектакль, що йшов у п'ятдесяті, –
Ти можеш у 2015-му знов подивитись!
"Одружуйтесь! - або йдіть до дідька!", "Таке єврейське щастя" – також переглянь ти.
Артисти, музиканти, режисери, декоратори і костюмери!
Здоров'я вам міцного, щастя, сил і творчих звершень!
Багато років і десятиліть бажаю вам перебувати тут, на сцені!
Прожити кожному вісімдесят чи дев’яносто, щонайменше!
В цілому світі склалася й поширилась одна з таких традицій:
Всі шанувальники в артистів, кого люблять, з трепетом автограф просять…
Я хочу лиш потиснути вам руку: кожному з артистів!
І, якщо можна, обійняти! Більш нічого, це для мене досить.
06 вересня 2015 року