Мені весна без тебе лютим холодить,
Туман ранковий в серці осідає,
І наша казка - це всього лиш мить,
Та все ж мені її не вистачає,
Нічь заколисує будинки і провулки,
Слова про тебе ляжуть на папір,
Пролється звук струни відлунням гулким,
А ти у серці ще з тих давніх пір...