Ми будемо плакати, від болю чи сорому ...
Чи будемо кліпати й дивитися в сторону...
То не так вже й важливо— що будем робити,
Важливо— як, будемо з не зробленим жити...
Хтось купить до свята для коханої квіти.
Хтось думку гадати, в чім те свято зустріти.
І будуть жінкам столи накривати,
в час, коли десь Надія, буде тихо вмирати.
Надія — то жінка, що є від природи!
Надія — то почуття, жіночого роду!
Надія — то символ боротьби України!
Надія — то Воля, що плекає Людина!
Хоч сум на душі... Всеж вітаю зі святом!)
Та ВОЛЮ НАДІІ , хочу лиш побажати!!!
(ХТ 8.03.2016)