Перевод с украинского
Оригинал:
Мої слова соромились іще
Торкатися слідів твоїх і вулиць…
А вітер вперто підставляв плече-
Свавільний, вільний, молодий прибулець…
Я над усе хотіла одкровень,
Краплинки дива на струні високій.
Взамін губила сни свої і спокій
На сторінках збентежених пісень…
Налаштування на одну струну
Бажали душі, спраглі сонця й дива.
І я була приречено щаслива
На вічність, може, чи на мить одну…
Бо що життя? Польоти до небес?
Чи може вміння втриматись ногами
На цій землі, що відцвітає з нами
У затишку незвіданих чудес? ..
Відлуння снів – матерія тонка…
Відлуння слів – мелодія любові…
Торкаюся тебе лише у слові…
Тремтить рука…
О як
тремтить
рука…
Перевод Инны Гавриловой.:
Мои слова,стыдливые ещё,
твоих следов и улиц не касались,
а ветер всё подталкивал в плечо
и крылья мне свои дарил ,казалось.
И мне хотелось чувственных высот,
струной звенящих ,и хоть каплю чуда,
но знала, что покой и сон забуду
в тревожной песне, что поют без нот.
Все струны на одну струну- настрой:
пусть будут души солнцу сопричастны.
И я обречена была на счастье,
на вечность иль на миг один с тобой...
Но что есть жизнь? Полёты до небес?
Иль в полный рост расти ...врасти корнями
в ту землю, что стареет вместе с нами,
испив уют её земных чудес?
Из эха снов- материя тонка...
Из эха слов- мелодия любови...
Касаюсь я тебя лишь только в слове...
Дрожит рука...
О как дрожит
рука...
12.03.2016г.