Сестр!

Мира Лис
Ми з тобою довго у розлуці,
нас розділяють кілометри.
Це найбільша рана у серці, -
рік не бачити сестри.

Колись ми гуляли з тобою
по зеленим паркам, річкам.
а зараз лиш переписуюсь  з тобою.
і часто бачу у своїх снах.

Лиш від одного душа моя радіє
щотижня я чую твій голос.
Зналаб ти як я чекаю,
того дняколи додому прийдеш ти.

Ми будемо жити разом,
гуляти як колись по місту.
Як класно мати старшу сестру,
яка зуміла стати шей другом.