Мамо, ген займається зоря,
Трави обважніли від роси,
А до тебе стежечка моя
Проситься у долі: "Відпусти".
Уночі співали солов'ї,
На лісочки сонце розлили.
Мамо, глянь, які тепер гаї
З деревець маленьких поросли!
Я тримаю небо у руці:
Сходяться Чумацькі рушники,
З небосхилу жовті пшениці
Скльовують розсипані зірки.
Озирають соняхи поля,
Виглядають сонце молоде,
А між ними стежечка мала
До твоєї хати все веде.