Дозволь мені не стримувати слів.
Болить в душі потреба говорити.
Слова із серця – нікуди їх діти.
Дозволь. Щоб я про тишу не жалів...
Дозволь мені не стримувати сліз.
Я плачу і соромитись не стану.
Що вдіяти, коли я в тому стані:
душа – уверх, коли сльоза – униз...
Крізь слово і сльозу дозволь мені
тулитися, в обійми загортати,
сльозою, словом, ніжністю вростати
в любов твою, у почуття земні...